угодовець

угодовець: -вця, ч., політ.

Той, хто провадить політику угодовства з ворогом.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

угодовець — [угодо/веиц ] о/ўц а, ор. о/ўцеим, м. (на) о/ўцеив і/ о/ўц у, мн. о/ўц і, о/ўц іў … Орфоепічний словник української мови
угодовець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
соціал-угодовець — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
опортуніст — а, ч. 1) Прихильник опортунізму; той, хто проводить політику опортунізму. 2) Людина, яка змінює принципи залежно від обставин; пристосованець, угодовець … Український тлумачний словник
угодовський — а, е, політ. Прикм. до угодовець і угодовство 1). || Який провадить політику угодовства … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике